Практичні недоліки внутрішніх рішень АТ «Укрзалізниця»

Опубліковано vertik
Категорія:

Дмитро Костерний
заступник директора з правових питань ТОВ «Транспортно-експедиторська компанія «Вертикаль» 

Відомо, що основними нормативно-правовими актами, які регулюють процес перевезення вантажів залізничним транспортом, є Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів зі змінами і доповненнями, внесеними у різні проміжки часу. Начебто все зрозуміло у цьому питанні, але… 

Клієнти та бізнес-спільнота вже звикли, що Правління АТ «Укрзалізниця» періодично приймає рішення, якими намагається регулювати те чи інше питання при наданні послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. У більшості випадків прийняття таких рішень зумовлено вимогами сьогодення у даній сфері діяльності та/або недосконалістю чинного законодавства у галузі вантажних залізничних перевезень. 

Після початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України рішенням Правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 р. (Протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено «Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов’язаних з організацією перевезення вантажів, від обов’язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні» (надалі для зручності іменується – Перелік виняткових умов). 

Серед іншого у даному Переліку була закріплена імперативна норма про те, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у «кинутих» поїздах, чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під’їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагона (контейнеру), що виник у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції. 

Буде справедливим позитивно відмітити таку ініціативу АТ «Укрзалізниця» та її доцільність у такі важкі часи для всіх сторін правовідносин. Одночасно практична сторона з реалізації та виконання зазначеного рішення склалась зовсім не позитивна.

Суди, розглядаючи позовні вимоги регіональних філій АТ «Укрзалізниця» про стягнення плати за користування вагонами за час, протягом якого вагони простоювали на залізничних станціях, ухвалювали судові рішення переважно на користь філій.  

Серед негативних сторін таких судових рішень можна виділити те, що представники позивача-регіональних філій у своїх письмових поясненнях по справі вказували наступне:

«…лист від 05.04.2022 № ЦМ-13/693  є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін та/або доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів, з огляду на що позивач мав законні підстави нараховувати плату та збори згідно з вказаними Статутом і Правилами» (відображено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2023 р. по справі № 904/2019/22, від 02.06.2023 р. по справі № 904/3538/22).

Варто зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про питання акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.08.2015 р. № 735 затверджений Статут акціонерного товариства «Українська залізниця». Відповідно до п. 24 даного Статуту, для досягнення мети та провадження господарської діяльності товариство приймає внутрішні документи, обов’язкові до виконання всіма працівниками та підрозділами товариства.

У даному випадку склалась ситуація, при якій Правління АТ «Укрзалізниця» як вищий орган управління останнього прийняло рішення про затвердження Переліку виняткових умов, а представники окремих структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» (філій) під час здійснення представництва у судах стверджували про локальність цього рішення та, як наслідок, необов’язковість його виконання.

Зважаючи на це, Верховний Суд у справах № 904/2019/22, № 904/3538/22 дійшов висновків, що рішення Правління АТ «Укрзалізниця» від 02.04.2022 р. (Протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів та укладеного сторонами договору, а тому за відсутності складених залізницею актів про засвідчення відповідних обставин, а саме запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення, відсутні підстави не враховувати в час користування вагоном час комендантської години.

У подальшому зазначений висновок Верховного Суду почав використовуватись судами нижчих інстанцій в інших справах як усталена практика у спорах про застосування Переліку виняткових умов. 

До того ж залізничні станції у більшості випадків не складали акти загальної форми про засвідчення факту існування комендантської години, яка запроваджувалася відповідними обласними військовими адміністраціями. Відмова була обумовлена тим, що під’їзна колія працює цілодобово, і станція цілодобово проводить подачу/забирання вагонів. Однак в Переліку виняткових умов не було зазначено, що якщо станція і під’їзна колія працюють цілодобово, то відсутні підстави для виключення часу затримки вагонів, що виник із запровадженням дії комендантської години за місцезнаходженням станції. 

На початку березня 2024 р. АТ «Укрзалізниця» внесла зміни та виключила з Переліку виняткових умов положення про комендантську годину, проте сам Перелік продовжує діяти з іншими винятковими умовами звільнення замовників послуг від обов’язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ «Укрзалізниця» під час дії воєнного стану в Україні. 

Одночасно продовжує існувати судова практика про те, що рішення АТ «Укрзалізниця» є локальними (внутрішніми) нормативними актами залізниці, які не вносять змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів та укладеного сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що нівелює мету прийняття певного рішення. 

Як додатковий приклад судового висновку щодо внутрішніх документів АТ «Укрзалізниця» варто навести тезу Північного апеляційного господарського суду у спорі про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу без перевищення вантажопідйомності вагона (постанова від 01.11.2019 р. по справі № 910/14472/18), зокрема: 

«Колегія суддів зазначає, що телеграма ПАТ “Українська залізниця” від 08.02.2017 р. за вих. № Ц-125/315-17 відсутня в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, не є нормативно-правовим актом, має виключно інформаційно-розпорядчий характер та за своєю суттю не вносить змін до Статуту залізниць України  щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі у вигляді стягнення штрафу».

З викладеного вище є очевидним, що достатньо правильні ініціативи керівних органів АТ «Укрзалізниця», на кшталт рішення про затвердження Переліку виняткових умов, не знаходять свого повноцінного застосування на практиці, що відображається на майновому становищі іншої сторони правовідносин. 

Відтак, якщо АТ «Укрзалізниця» дійсно планує і надалі трансформацію із становища квазімонопольного в орієнтованого на ринок конкурентоспроможного лідера, планує впровадити прозору та зрозумілу співпрацю із замовниками послуг без подвійних стандартів, трактувань на шкоду інтересам замовників, потрібно розв’язати проблему юридичного значення його локальних (внутрішніх) рішень. 

Одним із дієвих способів такого розв’язання вбачаю внесення АТ «Укрзалізниця» змін до діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом у формі певного додатку або додаткових пунктів. 

Даний крок (внесення змін), наприклад, щодо діючого Переліку виняткових умов буде мати силу договірної умови між сторонами, що припинить формування судами висновків про локальність рішень АТ «Укрзалізниця», мінімізує незастосування переліку або іншого внутрішнього рішення структурними підрозділами залізниці та встановить баланс майнових інтересів сторін.

матеріал підготовлено для Rail.Insider  https://www.railinsider.com.ua/dmytro-kosternyj-praktychni-nedoliky-vnutrishnih-rishen-at-ukrzaliznyczya/
 

 

Українська