Новини

Експорт зернових культур з України зростає попри все. Разом з ним зростають і проблеми, пов'язані з інфраструктурою під час доставки вантажів. Однією з основних проблем в Україні є дефіцит вагонів-зерновозів – хоперів. Проблема для гравців ринку не є новою і не є секретом, про це вже не один рік говорять усі оператори зернового ринку.

Однак, незважаючи на зростання показників обсягів експорту зернових з України та збільшення частки зернових вантажів у структурі залізничних перевезень, національний оператор не поспішає шукати можливості для інвестицій у модернізацію наявного парку вагонів-зерновозів, залишаючи питання відкритим.

Поточний сезон 2016/2017 року стартував із різким збільшенням навантаження на всю систему залізничного транспорту з низки причин. Публічно визнавши проблематику дефіциту вагонів-зерновозів, УЗ не дає вирішення проблем, а лише констатує свої проблеми у цифрах на поточний сезон.

«Потреба у перевезеннях вантажів в Україні значно перевищує можливості залізниць для наявного парку рухомого складу. Щодобово під зернові вантажі навантажується близько 2 тис. зерновозів, а потреба становить 2,5-3 тис. вагонів», - повідомила прес-служба ПАТ «Укрзалізниця». Також в «Укрзалізниці» нагадали, що парк зерновозів у 2016 р. залишився на рівні 2015 р. та становить понад 13 тис. од., з яких понад 10 тис. належить УЗ, решта інших власників.

При цьому фахівці УЗ зазначають, що за умов роботи залізниць у плановому режимі наявного вантажного парку зерновозів цілком достатньо для забезпечення вантажоперевезень обсягом 2,5 млн т вантажів щомісяця. Однак у період інтенсивних навантажень, зокрема під час перевезення зерна нового врожаю, внаслідок нерівномірності попиту рухомий склад може створюватися дефіцит вагонів.

При цьому закуповувати нові вагони-зерновози УЗ не поспішає. Як і раніше, акцент робиться на придбанні напіввагонів. Згідно з останніми даними, у 2017 році УЗ планує закупити 3,6 тис. піввагонів на кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Загалом у 2017-му планується поповнити парк УЗ на 6,6 тис. піввагонів.

Таким чином проблема інвестування у створення нового, модернізованого парку вагонів-зерновозів більше лягає на плечі транспортно-експедиторських компаній. Великі аграрні компанії більше сфокусовані на процесі зерновиробництва і нині вважають за доцільніше передати транспортування своїх вантажів на аутсорсинг спеціалізованим компаніям-перевізникам.

Створення парку приватних вагонів на базі транспортно-експедиторських компаній є цілком логічним. Експедиторські компанії, які знають систему перевезень зсередини, можуть найефективніше організувати процес перевезення - для будь-якого замовника, від разової доставки до системних рішень в обслуговуванні. Виникає питання: а чи транспортно-експедиторська компанія має можливість самостійно інвестувати у створення власного парку зерновозів?

У поточних економічних умовах в Україні склалася практика мінімальних комісій у рамках тендерів, які проводять великі вантажовідправники. Експедитори погоджуються працювати за низькими ставками і отримують низьку маржу прибутковості від виконання великого комплексу робіт. При цьому високі власні витрати і низька прибутковість бізнесу не створюють умов для інвестицій у створення власного парку вагонів.

Проте оператори ринку вказують, що попри поточні важкі економічні умови в Україні та складні умови бізнес-середовища щодо перевезення зернових вантажів залізничним транспортом, вони шукають можливості таки вирішити питання дефіциту вагонів-зерновозів. Деякі компанії вже зараз самостійно знаходять можливості залучення інвестицій у створення власного парку вагонів-зерновозів.

Таким чином, питання інвестування у створення власного парку вагонів-зерновозів вже стає необхідністю для операторів ринку, насамперед — для транспортно-експедиторських компаній.

Для них будівництво власного парку рухомого складу є запорукою успішного функціонування на ринку та підвищення конкурентних переваг за можливості забезпечення чітких та зрозумілих планів транспортування вантажів залізничним транспортом в Україні.

Олег Бурлаченко, генеральний директор ТОВ «ТЕП Вертикаль»