Новини

Що спільного у США та України? В обох країнах зерно стрімко нарощує свою частку у перевезеннях залізницею, а рекордні врожаї зазнають інфраструктури на міцність. Головна відмінність – мільярди доларів інвестицій у розвиток залізничної інфраструктури.

У 2014 році на залізницях США виникла ситуація схожа на ту, яка рік у рік спостерігається в Україні. Залізнична інфраструктура виявилася не готовою до стрімкого зростання постачання зерна – утворилися затори, нестача зерновозів. Однак, американці швидко зробили правильні висновки і вже через два роки, навіть при ще більших обсягах перевезень зерна і сої все працює як годинник. Цього вдалося досягти завдяки мільярдам доларів інвестицій приватного бізнесу, а також вивченню досвіду організації перевезень, хоч як це дивно, бюджетних авіакомпаній.

За даними Асоціації американських залізниць, цього року експортні постачання зерна та соєвих бобів зросли приблизно на 6,5%, встановивши рекорд у 26 тисяч вагонів на тиждень під час піку у жовтні. Лізингова компанія GATX заявила, що кожен із її вагонів-зерновозів експлуатувався протягом третього кварталу. CSX – третя за величиною залізниця США – повідомила, що її перевезення зерна підскочили на 27% у третьому кварталі порівняно з роком раніше. Таким чином, залізничні перевезення США відновлюється після різкого падіння обсягів постачання вугілля та нафти. І головною подушкою, як і в Україні, є зерно.

Тим не менш, бум на зерно не перекреслює роки стрімкого падіння обсягів перевезень вугілля – як і раніше, найбільшого вантажу на залізницях США. Цього року перевезення вантажів впало на 6%. Тисячі цистерн, призначених для перевезення нафтопродуктів, стоять мертвим вантажем.

Залізничники роблять ставки на те, що бум зерна продовжуватиметься. Аналітики кажуть, деякі замовлення на нові цистерни зараз змінюються на зерновози. За три квартали постачання нових зерновозів зросло на 147% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Залізничні оператори вже витратили мільярди доларів на збільшення парку та швидкості постачання зерна. Це допомогло уникнути повторення проблем 2014 року. Тоді великі обсяги зерна та цистерни з нафтою створили колапс на мережі залізниць. Потяги затримувалися у дорозі, піднімаючи ціни на зерно. Тепер зернові постачання зросли майже на 20% порівняно з жовтнем 2014 року, а залізничні оператори доставляють вантаж майже завжди вчасно.

Компанія BNSF Railway витратила 15 млрд протягом останніх трьох років, щоб зв'язати посівні площі виробництва до портів у північно-західній частині та на узбережжі Мексиканської затоки, залізничною інфраструктурою. Berkshire Hathaway Inc. — найбільший відправник сільськогосподарської продукції в Північній Америці, заявляє, що поставки зросли на 13% у третьому кварталі.

Серед покращень: близько тисячі миль двоколійного полотна, що дозволяє поїздам проходити в протилежних напрямках тим самим маршрутом, а також високошвидкісні зернонавантажувачі для підвищення ефективності. Цього року поїзди, які перевозять 100 або більше зерновозів, роблять у середньому три поїздки на місяць порівняно з 1,8 у 2014 році.

Регіональні залізниці, наприклад, Red-River також інвестували в нові шляхи та обладнання. Вони переймають досвід планування з авіаційної галузі, щоб максимізувати пропускну спроможність.

Подібно до того, як бюджетні перевізники максимізують кількість рейсів на день з поверненням до аеропорту та швидкою підготовкою до повторного вильоту, залізничники знайшли ефективніші способи для завантаження та розвантаження вагонів. Нове обладнання вдвічі скоротило час, необхідний для заповнення або спорожнення 115-вагонного поїзда, лише за шість годин.

«У минулі часи ми говорили про кількість зерновозів. Зараз ми зосереджені на їхній оборотності» - розповідає Нейт Асплюнд, глава Wahpeton, ND-based Red River Valley & Western Railroad Co.

У липні експорт сої зі США зріс у більш ніж удвічі порівняно з роком раніше — 98,4 млн бушелів і потроївся в серпні. Зерновози, які зазвичай залишаються на стоянці до збору врожаю восени – були запущені в експлуатацію вже в серпні.

Оператори елеваторів стверджують, що падіння постачання вугілля та нафти також призвело до скорочення залізничних перевезень, внаслідок чого більше простору відкрито для сільськогосподарської продукції.

Роджер Міллер, виконавчий директор Premier Cooperative у Шампейні, штат Іллінойс, розповідає, що у 2014 році цистерни з нафтою були пріоретами на залізничних пуях. Цього року все абсолютно навпаки.

«Порти України», за матеріалами Wall Street Journal