Новини

Період низьких цін на зернові культури та системні трансформації ринку з надання транспортно-експедиторських послуг призвели до створення замкнутого кола у структурі перевезень.

Прагнення відправників вантажу знизити витрати на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом і збільшення пропозиції на ринку послуг експедирування стали підставою для зниження комісійної послуги експедитора, іноді навіть нижче собівартості.

В умовах практики мінімальних комісій експедиторська діяльність приносить низьку прибутковість, що перешкоджає можливості інвестування у створення власного парку рухомого складу та подальшого його розвитку.

Як і минулого сезону, цього року ціни на зернові культури у світі перебувають на рівні багаторічних мінімумів. Саме низькі ціни на зерно, що експортується, і стали причиною прагнення сільгосптоваровиробників скоротити витрати на реалізацію, зокрема, за рахунок транспортування вантажу.

Фактично всі великі сільгоспвиробники останніми роками впровадили систему проведення багаторівневих тендерів на надання транспортно-експедиторських послуг та здійснюють процедуру відбору шляхом отримання мінімальної пропозиції щодо вартості перевезення з одночасним найбільшим періодом відстрочення оплати за послуги.

Крім того, у 2014 р. було ухвалено Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність», згідно з яким даний вид діяльності не підлягає ліцензуванню. Це говорить про те, що пропонувати подібний вид послуги починають багато фірм: і ті, які ніколи цим не займалися, і ті, які мають у штаті 2 особи, але мають адміністративний ресурс із забезпечення порожніми вагонами. В результаті ставка, що перемогла на тендері, може бути навіть нижчою за собівартість послуг реальних експедиторів.

Подібна практика мінімальних комісій при роботі з інвентарним парком залізниці створює замкнене коло: експедитори погоджуються на роботу за низькими ставками та отримують низьку прибутковість від виконання великого комплексу робіт. При цьому високі власні витрати і низька дохідність перешкоджають реінвестуванню прибуток у створення власного парку шляхом будівництва нових вагонів або купівлі рухомого складу на вторинному ринку.

Здається, що від існування системи мінімальних експедиторських комісій виграють зерновиробники, які мають низьку вартість залізничного перевезення. Проте оператори ринку вказують, що поточні невизначені умови роботи та розвиток державного залізничного перевізника не сприяють збереженню низької вартості транспортування, особливо враховуючи високий знос парку вагонів-зерновозів (97%!) та високий попит на цей вид вантажного ресурсу, включаючи найближчу перспективу. Адже всі очікують на подальше збільшення обсягів урожаю зерна та експорту з України!

Вихід, однак, є! За умови існування на ринку залізничних перевезень зернових в Україні 10-15 транспортно-експедиторських підприємств, кожне з власним парком хоча б у 200 вагонів, питання дефіциту зерновозів в Україні не стояло б.

Природно, перевезення у власних зерновозах були б дорожчими, ніж у вагонах інвентарного парку, приблизно на 50-80 грн/т, або 2-3 долари/т, проте структурні зміни ринку транспортно-експедиторських послуг із створенням повноцінного парку приватних вагонів зняли б більшість нагальних проблем, включаючи дефіцит вагонів, низьку відповідальність перевізника при здійсненні транспортування та відсутність різних гарантій.

Олег Бурлаченко, генеральний директор ТОВ «ТЕП Вертикаль»