Новини

У 2016 р. головними тенденціями в галузі злиття та поглинання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні стали бурхлива зарубіжна інвестиційна активність компаній з Китаю та поява Індії як важливого гравця на ринку злиття та поглинання. Згідно з даними, представленими компанією Mergermarket, в АТР (за винятком Японії) зафіксовано минулого року 3675 угод вартістю 6588 млрд. дол., що на 25% нижче за вартістю рівня 2015 року (883,7 млрд. дол. у рамках 3812 угод). Таке помітне падіння обсягу угод у регіоні пояснюється, з погляду тим, що китайська економіка продовжує відчувати серйозні труднощі, а західні компанії переживають трансформаційні зміни. Ці обставини роблять перспективи ринку злиття та поглинання АТР невизначеними – принаймні в середньостроковій перспективі.

У глобальному масштабі США продовжили домінувати в галузі злиття та поглинання, як за загальною вартістю угод, так і за їх кількістю – американськими компаніями укладено 4951 угоду на загальну суму 1,5 трлн. дол. Проте Китай досяг вражаючих результатів, насамперед у сфері закордонних операцій – китайські компанії взяли участь у 372 угодах вартістю 206,6 млрд. дол.

На тлі бурхливого зростання придбання активів на світовому ринку китайськими компаніями у 2016 р., активність у галузі злиття та поглинання на китайському ринку помітно скоротилася.

У 2016 р. китайські компанії брали участь у 372 угодах за кордоном із сукупним вартісним обсягом у 206,6 млрд. дол. – це найвищий показник в історії Китаю, що перевищив рівень 2015 р. на 118,71 TP2T (312 угод 4 . дол.).

До цих угод увійшли такі мегазлиття як купівля китайською групою Tencent Holdings Ltd. мажоритарної частки у виробнику гри для мобільних пристроїв "Clash of Clans" Supercell у SoftBank Group Corp. приблизно за 8,6 млрд. дол. Ще однією помітною угодою стало придбання китайської HNA Group 25% участі у готельному операторі Hilton Worldwide Holdings Inc. у його найбільшого акціонера Blackstone Group LP за 6,5 млрд дол.

У той же час, протягом 2016 р. активність у галузі злиття та поглинання на внутрішньому ринку Китаю склала всього 1431 угоду вартістю 337,7 млрд. дол., що на 21,6% менше у порівнянні з 2015 р., коли було укладено 1490 угод на загальну суму 430,7 млрд. дол.

Як відомо, протягом багатьох років Китай заохочував свої компанії здійснювати поглинання за кордоном, щоб отримувати доступ до нових технологій, брендів та управлінського досвіду. У межах своєї політики «виходу назовні» (цзоу чюцуй) Пекін послабив вимоги до затвердження закордонних угод і знизив контроль за рухом капіталу.

Занепокоєні тим, що ослаблення національної валюти може ще більше підштовхнути відтік капіталу з страны1, китайські регулятори помітно наростили зусилля зі стримування втечі капіталу. У заяві Державного бюро з адміністрування валютного обміну КНР від 29 листопада 2016 р., декларується, зокрема, необхідність запровадити різкі обмеження на поглинання, що проводяться китайськими компаніями за кордоном, включаючи заборону на більшість угод понад 10 млрд. дол. закордонним угодам (вартістю понад 2 млрд. дол.).

Уповноважені держструктури, зокрема Народний банк КНР, перестануть задовольняти запити на виведення юаня за кордон для конвертації в іноземну валюту без серйозних причин, зумовлених бізнесом. Китайська влада публічно заявила, що збирається в принципі покласти край «фальшивій закордонній інвестиційній активності», при цьому забезпечивши легітимність прямих капіталовкладень за кордон, які здійснюють законослухняні інвестори.

У листопаді-грудні 2016 року китайська влада почала ретельніше відстежувати угоди в таких галузях як нерухомість, готелі, кіностудії, шоу-бізнес та спортивні клуби, шукаючи свідчення того, що Національна комісія з розвитку та реформ, міністерство торгівлі та інші відомства КНР охарактеризували як «нераціональні тенденції у сфері зарубіжних інвестицій». Раніше китайська влада вдавалася лише до обмежених зусиль щодо забезпечення контролю над транскордонними грошовими потоками, наприклад, обмеження обсягу коштів, які можуть бути зняті за один раз у Макао власниками банківських карток, випущених у КНР.

У китайської влади наростають побоювання того, що китайський бізнес ховає гроші за кордон під виглядом зарубіжних інвестицій, особливо після того, як вихідні потоки капіталу різко збільшилися відразу після несподіваної 1,8% девальвації юаня в серпні 2015 р. Компанії, які активно інвестують за межами свого основного бізнесу та ті, які надто стрімко розширюють свою присутність за кордоном, привернуть, природно, особливо пильну увагу регуляторів.

Нещодавні заяви регуляторів можуть стримати прагнення китайських компаній брати участь у закордонних підприємствах, а також готовність китайських та міжнародних банків фінансувати майбутні угоди такого роду. Крім того, представники влади можуть з більшою обережністю підходити до схвалення угод напередодні З'їзду КПК, який очікується майбутньої осені, який може стати моментом різкого зльоту або аварії кар'єри для багатьох чиновників.
Нинішні політичні та економічні умови спонукають китайських чиновників діяти з обережністю, і вони можуть просто заморозити інвестиційні угоди. На думку більшості експертів, 20-30%-не зниження кількості угод може виявитися цілком керованим падінням, проте існує ризик значно суттєвішого обвалу. Питання полягає в тому, як саме реалізовуватимуться нові правила, і чи не призведуть вони різкого скорочення китайських інвестицій за кордоном?
Радикальна зміна позиції Пекіна з питання про інвестиції за кордоном довелося саме на той момент, коли законодавці США, Австралії та інших країн починають висловлювати занепокоєння, що національна безпека їхніх країн може бути поставлена під загрозу операціями, які дають китайським компаніям контроль над передовими технологіями чи ресурсами включаючи нафту, вугілля або сільськогосподарські угіддя. При цьому не можна виключати, що, стикаючись з такими невизначеністю, американські та європейські компанії можуть почати негативно реагувати на пропозиції китайських інвесторів.

Індія у 2016 р. стала помітним ринком у галузі злиття та поглинання в АТР, у цій країні було укладено 388 угод вартістю 64,5 млрд. дол., що на 90,5% вище рівня 2015 р., коли було укладено 421 угоду вартістю 33 ,9 млрд. дол. – це найвищий результат за всю історію країни.

Головними сферами інтересу іноземних інвесторів в Індії були виробництво спеціалізованих хімреагентів, ароматичних хімікатів, агрохімії та парфумерних речовин. Індійська хімічна галузь, як очікується, зазнає зростання кількості угод у 2017 р. на тлі відносного уповільнення активності китайського промислового виробництва та зростаючих потреб з боку транснаціональних компаній у розширенні своєї присутності в Індії.

У Японії в загальній структурі активності в галузі злиття та поглинання також переважали внутрішні угоди (83,8%), збільшившись на 2,8% за вартістю до 62,6 млрд. дол. в рамках 432 угод, тоді як у 2015 р. було укладено 408 угод на загальну суму 61,3 млрд. дол. Частка закордонних операцій дещо збільшилася завдяки купівлі Softbank за 30,2 млрд. дол. у британської ARM (майже 1/3 від сукупної вартості закордонних операцій).

Середня вартість угод в галузі злиття і поглинання за участю японських компаній у 2016 р. виявилася найвищою з 2012 р., склавши 249,5 млрд. дол. консолідації над ринком, де спостерігається надлишок компаній.

Примітки:
1 Юань знизився до восьмирічного мінімуму в 6,87 юанів за 1 дол. у листопаді 2016 р., і фінансова влада Китаю стурбована тим, що занадто швидке послаблення національної валюти може стимулювати ще більш стрімку втечу капіталу з країни.